Навігація
Головна
Новини
Експозиції
Мистецькі виставки
Відео про нас
Статті
Бібліотека музею
Скачати книгу
Контакти

Оголошення
З 9 до 28 червня 2016р.
експонується виставка
живопису Павла Пушкарьова

З 7 до 26 червня 2016р.
експонується виставка
вишивки Макаренко Світлани
"В країні вишиваних мрій"


Ми на Facebook


Буккросинг


Музей зробив поличку
з книгами Буккросингу!


Партнери сайту











Лічильник


Сторінки: « 1 2

Виповнюється 90 років, як під Великим Бурлуком у бібліотеці маєтку поміщиків Захаржевських-Задонських на Харківщині було знайдено давні письмена на березових дощечках – «Велесову книгу».

Людина, що знайшла ці письмена, полковник армії Денікіна, Алі (Федір) Ізенбек. Для якого з 1919 року почалося важке еміграційне життя: Туреччина, Болгарія, Сербія, Франція, а з 1924 року – Бельгія.

За кордоном Алі Ізенбек зайнявся улюбленим заняттям – мистецтвом, ним же він заробляв на життя.


Дата: 25.04.2010

Алі (Федір) Ізенбек За матеріалами каталогу «Федір (Алі) Ізенбек. Живопис, графіка, рисунок.»


Дата: 23.04.2010


Серед скупих відомостей щодо суботівських церков чільне місце посідають згадки про них як про місця поховання Тимоша та Богдана Хмельницьких. Показово, що саме трагічні події, досить детально описані в першоджерелах, стали основним підґрунтям для подальших інтерпретацій в студіях істориків ХІХ-ХХ ст. і в результаті суттєвих часових нашарувань являють настільки розмаїту фактологічну палітру, що не дає змоги відтворити більш-менш реальну картину обставин і подальшої долі поховань. Співставивши та проаналізувавши відомі нам дані, спробуємо певною мірою пролити світло на таємниці, що притягували і продовжують притягувати не одне покоління дослідників.


Дата: 22.04.2010

Тестаменти були важливою складовою частиною фамільних архівів. Досліджуваний нами тестамент засвідчує: «також до отчизние предком набитие заходи грунтовие, якие спадали на покойних братов и на мене по духовной покойного отца моего Тихония, якая духовная и додней при нас имеется»


Дата: 21.04.2010




Авторка книги – доктор історичних наук, директор Центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна Таїрова-Яковлєва. Науково-популярну біографію Івана Мазепи – гетьмана України, політичного діяча, дипломата й мецената – вперше видано в знаменитій серії. Авторка розповідає про культурне середовище українського відродження кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття і про Мазепу як яскравого його представника – поета, покровителя архітектури, книговидання, освіти та богослов’я. Двадцять років його перебування при владі стали періодом економічного розквіту України, зміцнення державного управління в рамках автономії та численних воєнних походів.


Дата: 19.04.2010


Дуже часто до Музею гетьманства звертаються з проханням віднайти знаменитого листа запорожців Турецькому Султанові. До нашого часу дійшло багато варіантів такого листа. Тому, історики вважають, що можливо це була просто фантазія козацьких писарів, канцеляристів. Поки що ми подаємо зразок, як це описано у Дмитра Яворницького (Д.І.Яворницький „Історія запорізьких козаків” том ІІ, - Львів: Світ, 1991. – с.333.).


Дата: 15.04.2010




Останнім часом з’явилося чимало публікацій про герби гетьманів України. Серед них часто можна зустріти невірне зображення герба Пилипа Орлика. Герби українських гетьманів досить докладно вивчалися вітчизняними істориками ще в ХІХ столітті, але герб Пилипа Орлика, з відомих причин, був обійдений їхньою увагоюю Гетьман – вигнанець виходив з давнього шляхетського роду, про що Орлик занотовує у своєму „Діярії” 25 січня 1721 року: „Предок мій під час чеської революції, коли була війна гуситів, переселився з чеського королівства до Польщі. В Кракові, в костьолі Святого Станіслава лежить мій прадід Станіслав Орлик”.


Дата: 14.04.2010


Історична наука на рівні описовості дає більш менш послідовну причинно-наслідкову лінію розвитку українського козацтва. Складніше з появою емпірічних досліджень, без яких вийти на філософське осмислення цієї проблеми неможливо. Уривковість джерельної бази ускладнює дослідження цього питання, але і наявні джерела вимагають їх нового прочитання під кутом різних цивілізаційних підсистем і критеріїв. Цивілізаційний підхід відіграє важливу роль в осмисленні місця того чи іншого явища у всесвітній історії. Згідно з п’ятирівневою класифікацією Р.Уескотта пропоновану цивілізацію слід віднести до козацької (регіональної і локальної), української (національної), європейської (континентальної), світової (західної). Інші класифікації не дозволяють українське козацтво віднести до окремої цивілізації. Полишаючи кінцеве вирішення цього питання філософам, поглянемо на козацтво з точки зору методології цивілізаційного підходу, що дає змогу збагатити наші знання новими ракурсами погляду на вже відомі проблеми.


Дата: 13.04.2010


Добре відомо, що в російських архівах (зокрема в Москві й Санкт-Петербурзі) зберігаються безцінні матеріали з історії України доби Гетьманщини. Це, безперечно, стосується документів, дотичних періоду гетьманування Івана Мазепи. Значний їх масив через неоднозначне ставлення до цієї особи ще й досі не введено в науковий обіг. Не секрет, що для багатьох І.Мазепа й дотепер є «зрадником», згадка про якого вкрай небажана. Проте останнім часом у Росії намітились серйозні зрушення в оцінці І.Мазепи, що дозволило зайнятися вивченням відповідних архівних матеріалів.


Дата: 12.04.2010

1-10 11-20

© Музей Гетьманства 2017. Всіх прав застережено. Копіювання матеріалів сайту заборонено.